Кухня коуча: сцена vs. процес

Найбільша пастка коуча-початківця — дати клієнту сцену.

Клієнт приходить. Розповідає. Коуч слухає, киває, запитає щось м'яке. Клієнт розповідає ще. Година закінчується — клієнт каже «дякую, мені стало легше» і йде додому.

Це не коучинг. Це сцена.

На сцені клієнт грає роль того, хто розкривається. Коуч — у ролі ввічливого слухача. Тиша між ними виглядає глибокою. Але по факту нічого не сталося. Клієнт міг би розказати все це чоловіку за борщиком. І це коштувало б нуль.

Чи готов клієнт за це платити свої гроші? Якщо ваша сесія = довга ввічлива розмова — ні. Якщо клієнт виходить з тим самим, з чим зайшов — ні.

Що замість сцени? Кухня.

Запрошую вас до себе на кухню. Хтось спробує на смак, що я готую. Інший подивиться, як я це готую. Ваше завдання — не повторити мій рецепт. А збільшити свою книгу рецептів.

На кухні є процес. Інгредієнти, дії, результат. Тісто, яке росте. Хліб, який пахне. Це інша роль коуча — не слухач, а той, хто веде процес.

Я не вгадую, що ви хочете приготувати. Я запитаю. Потім ми разом це готуємо. І в кінці у вас не моя страва. У вас ваша.