Найбільша пастка коуча-початківця — дати клієнту сцену. Клієнт приходить. Розповідає. Коуч слухає, киває, запитає щось м'яке. Клієнт розповідає ще. Година закінчується — клієнт каже «дякую, мені стало легше» і йде додому. Це не коучинг. Це сцена. На сцені клієнт грає роль того, хто розкривається. Коуч — у ролі ввічливого слухача. Тиша між ними виглядає глибокою. Але по факту нічого не сталося. Клієнт міг би розказати все це чоловіку за борщиком. І це коштувало б нуль. Чи готов клієнт за це...